Я нескореним вовком дивлюся у ліс,

І пускаю свій нюх по тернистих шляхах.

Вчора я розтерзав право на компроміс,

А сьогодні я вигриз свій суєтний страх.

Утікаю у даль від приречених тіл,

Від приручених душ і припнутих сердець.

Крізь гріхів та облуд прегустий частокіл

Я нестримно несусь, як живий вітерець.

Мене манить Свободи омріяний дар,

Мене тягне до себе Всесильна Любов.

Я прощаюсь  із рабством ілюзій і чар,

Рвучи пута земних ланцюгів та оков.

Я біжу! Я лечу! Це - мій вільний політ!

Це - мій гордий тріумф, мій травневий парад.

Я нескореним вовком дивлюся на світ