Життя у стилі second-hand,

Напевно, це комусь на руку.

І цигарки від фірми «Kent»,

І фарби на чужих перуках.

Таке і викинуть не жаль,

Його за безцінь же придбали.

Й на шиях у тендітних краль

Дурні пластмасові корали.

Те, що з`являється задарма,

Задарма кане в небуття.

І кажуть, що така вже карма

У second-hand`ського взуття.

По швах розходяться сукенки,

Білизна ковзає сама,

Помада з присмаком цукерки

І кольору морського дна.

І губи теж цілують з браком –

Фабричний крій, таких мільйон,

Щоб якось обійтись без краху –

Віддатися в чужий полон.

Тоді вже буде не до крою,

Не до парфумів і помад,

Тоді уже саме собою

Усе складеться без порад.

І добре б це зафільмувати,

і розіслати в «Інтернет»,

на сайтах десь коментувати

під грифом «спільний наш секрет».

А потім треба дивуватись,

Звідкіль береться дивний тон −

Без одягу в кіно зніматись,

Свій залишати телефон,

Усім показувать світлини:

«Ото я в душі. Це – басейн,

А тут барюхкаємось в глині,

А тут п`ємо старий портвейн…»

Чиєсь життя – купити бренди,

Шукаючи у всіх них Рай.

Якщо існують second-hand`u,

То неодмінно й second-life.