Стаття „Аннигиляция «национальной идеи» Однак історично обґрунтований комплекс неповноцінності, властивий населенню західних областей України, відчувши себе "національною інтелігенцією", тільки зайнявши будинки і квартири своїх колишніх господарів-поляків, вигнаних чи знищених Гітлером і Сталіном, слід лікувати, а не нав'язувати всій Україні, навіть якщо його розділяє президент.»
Тези у статті Дмитра Табачника «От Риббентропа до майдана. Парадоксальные последствия сталинской внешней политики»
…галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінгвістичному, ні в політичному плані. У нас різні вороги і різні союзники. Більш того, наші союзники і навіть брати – їхні вороги, а їхні «герої» (Бандера, Шухевич) для нас – вбивці, зрадники і пособники гітлерівських палачів
«…якщо гіпотетично Москва […]офіційно денонсує радянсько-німецький договір про ненапад (до речі, він і так фактично втратив силу 22 червня 1941 року) і секретний протокол до нього, а також всі наступні двосторонні договори та міжнародні угоди, фіксуючі та закріплюючі територіальні зміни, що витікають з даного договору, то Росія не понесе практично ніяких територіальних втрат[…]українській державі […]доведеться відмовитися від всіх територій за Збручем (котрі повинні вернутися до Польщі), від Північної Буковини і південної Бессарабії (необхідно повернути Румунії), від Закарпаття (до 1939 року входило в склад Чехословаччини, в 1939-1945 роках належало Угорщині […]сучасна українська держава по […] перспективам виживання зрівняна з Польщею 1939 року».
Тези у статті Дмитра Табачника «Опоздавшие на 200 лет»
Захопивші владу в Україні галичани вважають нас, малоросів, великоросів і білорусів, єдиним російським народом… Думаю, що в даному випадку нам слід прийняти їх погляд на речі…