Пн, 25.09.2017, 15.32.13, Вітаю Вас Гість | RSS
ВОЛИНСЬКЕ
МОЛОДІЖНЕ
ГРОМАДСЬКЕ
ОБ'ЄДНАННЯ
Головна | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Форма входу

» Пошук по сайту

» Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 624

» Календар
«  Лютий 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2013 » Лютий » 22 » Вдумливий політолог і поціновувач прекрасного: Віктор Грисюк
21.35.29
Вдумливий політолог і поціновувач прекрасного: Віктор Грисюк

Експерту та координатору проектів «Фонду місцевого розвитку» лише 27 років, але досвід у нього величезний. У волинському громадському середовищі він відомий як організатор славнозвісних луцьких міжнародних джазових фестивалів та концертів. Ім’я Віктора Грисюка асоціюється і з виборчим процесом на Волині. 

Це й не дивно, адже він має неабиякий досвід: брав участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференціях з політології, філософії, історії, соціології; був учасником семінарів «Європейські стандарти проектної співпраці в реалізації транскордонних ініціатив Любліна і Луцька»; проходив практику у виборчих штабах в Україні та за кордоном. Активно співпрацює в громадських проектах з Генеральним консульством Республіки Польща в Луцьку та польськими неурядовими організаціями. 

Зараз є керівником Волинського молодіжного громадського об’єднання «Єднання» та аспірантом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 

 

- Вікторе, яка тема Вашої дисертації і в чому її актуальність?

- Думаю, моя тема є досить актуальною як для сучасної України, так і в тенденції європейської інтеграції. «Політичний регіоналізм у виборчих процесах в Західній Україні». Сьогодні в Європі йдуть процеси на посилення ролі регіонів, існує ціла конвенція та розроблена європейська політика. В Україні, на жаль, тривають певні політичні спекуляції на цій темі з метою маніпуляції. У своїй роботі планую показати вплив регіоналізму на структурування українського суспільства, а також специфіку регіоналізму у виборчий період. Але, думаю, я не обмежусь цією темою, а буду розширювати її у майбутньому.  

- Ви часто буваєте за кордоном. Яким є громадянське суспільство в тих країнах, які Ви відвідували? І чого в них може повчитись український громадський сектор?

- Так, я дійсно періодично відвідую в рамках громадської діяльності інші країни, але, в основному, це країни-сусіди України. Тому певною мірою процеси, що в цих країнах відбуваються, є відносно досить близькими до українських. Зокрема, частіше я відвідую Польщу, мав можливість також відвідувати Білорусь і в минулому році Молдову. Кожна країна є унікальною, але у кожній є щось також близьке для нас. Якщо говорити стосовно Польщі, то перебування цієї країни в Європейському Союзі спричинило розвиток громадянського суспільства в європейських традиціях на досить сильних позиціях демократії та людських свобод. У цій країні досить сильні громадські організації вдало співпрацюють з місцевим самоврядуванням, допомагаючи розвивати місцеві громади. Одним з серйозних факторів стало фінансування НДО європейськими фондами на досить великі кошти, а також навчання громадських діячів не лише писати проекти, але й реалізовувати їх. Водночас, існує державний контроль за діяльністю громадських організацій на дотримання законів. Такий симбіоз розвитку громадського сектору в Польщі в контексті державного сприяння, співпраці з місцевим самоврядуванням та допомоги Європейського Союзу спричинив до розквіту цього сектору, що дало позитивний ефект для розвитку країни в цілому. Адже розвинуте громадянське суспільство - це запорука розвитку та сили держави. 

Щодо Білорусі та Молдови, то в цих країнах є спільна риса – громадянське суспільство там повністю залежить від держави та, в основному, контролюється нею. Однак, на відміну від білоруської ситуації, коли громадські організації або співпрацюють із владою, або вони у підпіллі, як опозиція, в Молдові з цим трішки простіше: там держава не контролює жорстко НДО, однак більшість громадських організацій поєднанні з державними органами настільки, що їх важко назвати громадськими організаціями, вони повністю залежать від влади, зокрема, фінансуються владою, а керівники цих організацій рахуються державними службовцями і, хоча це не закон, але це переважне правило. 

Хоч, слід відзначити, що, за неофіційними узагальненими даними, європейські та американські фонди надали молдавським НДО за 20 років не менше коштів, ніж за цей період українським, однак більшість результату їх діяльності в країні не видно. Але є, звісно, й винятки хорошої роботи громадських організацій. 

Вважаю, що нам багато потрібно працювати над розвитком громадянського суспільства в Україні, слід брати хороші напрацювання у сусідів, однак, як сказав наш класик, свого також ми не повинні цуратись, адже багато громадських організацій в нашій країні мають свої цікаві та унікальні напрацювання, якими ми можемо поділитись із своїми колегами з-за кордону.        

- Вас асоціюють з джаз-фестивалями та виборами, а ще – з милими й ніжними картинками й віршами у фейсбуці, які Ви розміщуєте. Цікаво, а з ким/чим асоціює себе сам Віктор Грисюк?

- Вважаю, громадський діяч повинен активно працювати з інтернетом, а, в першу чергу, із соціальними мережами. Однак все повинно бути в міру. Звісно, цілими днями там не варто сидіти, адже роботи багато за межами віртуального світу. Щодо фейсбуку, то зазвичай ним користуються люди із активною громадською позицією, тому це дуже корисна площадка для спілкування з колегами, обміну досвідом та інформацією. Я особисто маю позитивний приклад використання цієї площадки для популяризації наших заходів: був одного разу фестиваль, який через відсутність коштів на рекламу ми рекламували лише через соціальні мережі, й люди прийшли на наш захід, причому не менше, ніж зазвичай, коли використовуємо багато реклами зовнішньої чи по ТВ, радіо. Також багато разів отримував можливість співпраці з іншими громадськими організаціями, познайомившись через інтернет. Щодо картинок, то намагаюсь заряджати людей позитивом, а чудові картинки мають здатність піднімати людям настрій. Щодо асоціацій, то себе я позиціоную і асоціюю як громадського діяча. От і все, банально, але так і є. 

- Чим Вам запам’ятались останні вибори до Верховної Ради?

- Всі вибори в Україні є унікальними і запам’ятовуються. Цьому є різні пояснення, можливо, через те, що у нас всі вибори відбуваються з новим законодавством, тому ми не можемо звикнути і завжди отримуємо якісь нові сюрпризи, а також у нас перед всіма виборами чомусь стоїть питання кардинальні: чи буде Україна незалежною. Ми не маємо такого щастя, як багато громадян Європи, які не дуже переймаються через вибори, адже у них чи ліві, чи праві - всі відстоюють інтереси громадян, інтереси країни, лише маючи власні програми в економіці чи в інших питаннях, але кардинальних розбіжностей немає. А ми завжди переживаємо, що буде завтра після виборів. У нас не має ідеологічних партій, у нас є партійні структури, що відстоюють ті чи інші бізнес інтереси, а щодо інтересів громадян чи держави в цілому, то це вже похідне, на другому плані після їх особистісних інтересів. А останні вибори запам’ятались, в першу чергу, поверненням до змішаної виборчої системи та перемогою на багатьох мажоритарних округах локальних олігархів або представників промислових олігархічних груп.

- На Вашу думку, думку політолога, українське суспільство справді занадто політизоване, як про це кажуть деякі експерти? І чи погано це?

- Мав досвід перебування в Польщі під час виборів до її Парламенту. Відвідав усі основні штаби партій та зустрічі кандидатів. Тому маю можливість порівнювати з нашими виборами. Так, у нас суспільство занадто політизоване, у нас політологічною мовою – висока політична соціалізація, однак, на жаль, велика прірва в грамотності виборців, слабка політична культура. Про політику у нас можуть говорити всі й кругом. У нас маса ток-шоу на політичну тему. Однак говорити на кухні чи в громадському транспорті, чи в інших місцях про політику і розумітись в політиці - це різні речі. У нас ніхто не читає політичних програм, тому переважна більшість партій користується лише популізмом. Політики, прийшовши до влади, не несуть ніякої відповідальності перед виборцями за обіцянки. Чиновники навіть після серйозних скандалів не позбуваються своїх посад, або їх просто переводять на інші. Це все наслідки слабкої політичної культури, адже в суспільстві з великою політичною грамотністю таким політикам, як у нас, не було б місця. А в нас легко грати на розбіжностях, маніпулювати думкою суспільства. Цим і користуються політики. Ніхто не говорить про здорову політичну конкуренцію, про програми, стратегії, легше говорити про мову, релігію, націю, тощо, про все те, що подобається частині населення, яка і є електоральною мішенню.   

- З якими проектами Вам працювати найцікавіше/найлегше/найважче?

- Найцікавіше та найлегше працювати в проектах, пов’язаних із культурою. Це моє середовище і я відчуваю, що мені вдається реалізовувати хороші проекти в цій сфері. Також дуже подобаються транскордонні проекти, люблю відкривати для себе нових цікавих людей, країни. Щодо найважчих, то ще не мав таких проектів, які б мені здались важкими чи нездійсненними. 

- Які тенденції в розвитку громадянського суспільства спостерігатимуться в найближчі 2-3 роки?

- На мою думку, в першу чергу, матимуть перспективу мережеві структури,  проекти яких не мають лише локальне значення. Також дуже перспективним є напрямок транскордонного співробітництва - і не лише з країнами Європи, хоч, звісно, пріоритетною є для нас Польща. Громадянське суспільство в Україні пройшло стадії становлення у важкий період розвитку країни, однак, вважаю, сьогодні стоять великі завдання перед ним. І виклик стосовно діючої політики держави, чи вистоїть уже доволі сильне громадянське суспільство на принципах демократії і чи не дозволить владі контроль над собою, чи нас чекає сценарій Білорусі, - все ми побачимо уже найближчим часом, думаю, якраз за 2-3 роки.

- Який Ви вдома: чим займаєтесь, з ким спілкуєтесь, які фільми дивитесь чи книги читаєте?

- Вважаю себе людиною комунікабельною, завжди легко знаходжу спільну мову із людьми. Маю широке коло знайомств - як безпосередніх, так і через інтернет. Зокрема, спілкуюсь із іноземцями через скайп чи фейсбук. Люблю подорожувати та фотографувати. Маю великі плани щодо подорожей, які частково уже реалізовую. Щодо фільмів, то надаю перевагу комедіям, пригодницьким та історичним, інколи фантастику дивлюсь. Переважно це французькі, польські та інші європейські фільми, звісно, також американські. Не дивлюсь серіали та фільми жахів. Книги полюбляю читати, взагалі люблю поезію, а серед прози надаю перевагу тим, знання з яких можу використати в житті. Дуже люблю слухати музику, різних стилів, переважно джаз та рок. Останнім часом захоплююсь більярдом, граю не менше двох разів в тиждень. Напевне, після футболу це мій найбільш улюблений вид спорту. Мені подобаються тварини, більшою мірою, коти, собаки та коні, вважаю нам, людям, інколи варто в них дечому повчитись.

 

Ольга Бузулук

За матеріалами Фонду місцевого розвитку: http://fmr.lutsk.ua/uk/news/vdumliviy-politolog-i-pocinovuvach-prekrasnogo-viktor-grisyuk

Переглядів: 190 | Додав: defaultNick
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
» Додати в закладки

» Логотип

» Гасло

» Завантаження файлів

» Мапа України

Переглянути збільшену мапу

» ICQ-статус

Погода в Луцьку » Україна

ВМГО "ЄДНАННЯ" © 2017